Твір по повісті Я.Стельмаха «Митькозавр з Юрківки» - Реальнi та пригодницкi подii друзів

Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки», нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук вмовили своїх батьків, зібрали речі та вирушили у подорож за місто (у село до бабусі).
У селі хлопчиків чекав чудовий відпочинок, сповнений незвичайних пригод.
Вони приходили до озера щодня, били байдики, грали та купалися в озере, вилежувались на сонці. 
Але одного разу їх спокійне життя закінчилося .
Новий знайомий - Василь, вирішив розіграти і налякати міських хлопців. Він їм розповів, що в цьому озері живе чудовисько. І почалося полювання ...
Вони вирішили розкрити таємницю чудовиська й почали вночі чергувати.
А днем хлопчики ходили в бібліотеку і вивчали літературу про динозаврів. Коли чергування нічого не дало, крім незначних знахідок у вигляді виття, подряпин на деревах, слідів та пір'я на березі озера, вони вирішили перейти до рішучих дій. Спіймали курку для приманки і вирили велику яму - пастку, тільки в неї, замість чудовиська, потрапив дід Трохим. 
І ось, здавалося б, дочекалися своєї удачі, припливло чудовисько ... Від страху хлопчики ледве не втекли геть, але почуття обов'язку і відповідальності взяло верх. Адже тоді ніхто не побачить чудовисько. Митя від злості чи зі страху почав кидати в чудовисько камінням і потрапив. Але це виявився все той же знайомий Василь. Він заплутався в мотузках, почав тонути і став кликати на допомогу. Митя не роздумуючи кинувся його рятувати, Сергій теж від нього не відстав. Разом вони врятували хлопчика. А коли він їм у всьому зізнався, то подякували йому за вигадку, адже якби не він вони не провели б так весело час, не прочитали б стільки цікавих книг. 
Ось так завдяки невдалому жартові Васі хлопці провели захоплююче літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. Друзі виказали прагнення до знань, перечитавши багато книжок із сільської бібліотеки, які розповідали про доісторичних істот. Вони спостерігали, висували наукові та фантастичні припущення. Навіть полюбили зоологію. Поряд із комічними пригодами хлопцям довелося пережити й справжні, коли вони безстрашно кинулися рятувати "потопаючого".
Це були цікаві пригоди, які підтвердили міцність їхньої дружби та їх сміливість, рішучість і доброту. 
Та і за колекцію комах Митько і Сергій не забули, та попереду була ще половина літа і можна було не поспішати.