Павло Тичина-автобioграфiчна хронологiя

Павло Тичина-автобиографiчна хронологія
1891 р. 27 січня - народився Павло Тичина.
1900-1907 рр.. - Навчання в Чернігівському духовному училищі (бурсі).

1907-1913 рр.. - Навчання в Чернігівській духовній семінарії, навчання в Київському комерційному інституті, робота в газеті «Рада».
1912 р. - перші друковані публікації молодого поета.
1913-1914 рр.. - Робота в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття - в Чернігівському статистичному бюро.
1916-1917 рр.. - Помічник хормейстера в українському театрі М.К. Садовського.
1918 р. - вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети».
1920 р. - путешествовіе з капелою К.Стеценка «Думка» від Києва до Одеси. Видав збірку «Плуг».
1921-1923 рр.. - Організував хор (Капела-студія імені М. Леонтовича) і виступав
1924 р. - СБ віршів "Вітер з України"
1933 р. - в газеті "Правда" було надруковано українською мовою вірш. "Партія веде"
1923-1934 рр.. - Співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить в Союз пролетарських письменників України «Гарт».
1926 р. - бере участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури)
1929 р. - дійсний член Академії наук Української РСР.
1931 р. - вийшов у світ збірник «Чернігів».
1936-1939 рр.. і в 1940-1943 рр.. - очолює Інститут літератури АН УРСР.
1938 р. - збірник "Чуття єдиної родини", поема "Шабля Котовського"
1939 р. - поема "Шевченко і Чернишевський"
1941 р. - "Сталь і ніжність", стає лауреатом Сталінської премії.
1942 р. - Вірші і поеми про Велику Вітчизняну увійшли до книги "Перемагати і жити!"
1943 р. - поема "Похорон друга"
1941-1945 рр.. -Бере участь в організації ідеологічного протистояння німецько-фашистської агресії проти СРСР,
1943-1948 рр.. - Нарком освіти УРСР.
1947 р. - член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.
1949 р. - збірник віршів "І рости і діяти"
1953 р. - "Могутність дано нам"
1957 р. - "Ми - совість людства", вибрані твори в трьох томах
1960 р. - "Рости, прекрасний світ"
1961 р. - "Комунізму дали видні"
1953 по 1959 рр.. - Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради національностей ВР УРСР.
1962 р. - П.Г. Тичина стає лауреатом Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченко.
1967 р. - Герой Соціалістичної Праці.
16 вересня 1967 р. - помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Комментарии