Мати Лесі - Ольга Петрівна Косач - мала величезний вплив на доньку, сама вибрала їй патріотичний псевдонім - Українка.
Дитячі роки дівчинки пройшли на Волині: у Новограді - Волинському (1871 - весна 1879), Луцьку, в селі Колодяжному, що під Ковелем .
Леся Українка та її брат Михайло ( в сім'ї їх називали спільним ім'ям - Мішель ) вчилися у приватних вчителів. В 4 роки Леся навчилася читати, у п'ять вже грала на фортепіано, а в 6 років почала вчитися вишивати. Леся багато годин приділяє вишиванню. Вона могла навіть вишити батькові сорочку.
Влітку 1876 А.П. Косач разом з Лесею та Михайлом відпочивають в селі Жабориці. Тут Леся вперше почула розповіді матері про мавку. Її мама піклувалася про освіту доньки з самих ранніх років, знайомлячи її з гарною українською мовою. Ці розповіді справили на неї велике враження і дуже їй сподобалися. Вона потім часто згадувала час, проведений в Жабориці, пісні, казки, різні повір'я, звичаї, що там чула .
У 1878 році батьки Лесі їдуть на всесвітню виставку в Париж, де зустрічаються з М.П. Драгомановим (братом матері). З хлопцями залишається Олена Антонівна Косач, сестра Лесиного батька. Дружба з « тіткою Елів » залишає помітний слід у житті і творчості поетеси. Олександра Антонівна Косач - Шимановська , тітка Лесі «тьотя Саша » - перша Лесина вчителька з музики . До неї Леся зберігала все життя почуття великої подяки.
6 (18 ) січня на свято Водохреща води Леся сильно застудилась, що послужило початком важкої хвороби. Вона потрапила в річку і заробила страшну хворобу - кістковий туберкульоз.
У 1880 році Михайла, Лесю та Ольгу привезли до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло ї Леся навчаються за програмою чоловічої гімназії, Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини Лисенка - Ольги Олександрівни О'Коннор.
На початку травня 1882 Косачі переїжджають в село Колодяжне, і постійно там прожівають.
Сім'я Лесі жила в дуже близьких відносинах з селянами, всі вони, в тому числі і Леся, мали не тільки знайомих, а й приятелів і подруг, і товаришів, тому весь їхній побут дуже скоро став їм відомий, а потім і рідним.
А тим часом Леся з братом Михайлом живуть у Києві, вчаться у приватних вчителів, додатково вивчають грецьку та латинську мови.
Влітку 1883 Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні того ж року професор А. Рінека оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров'я поліпшується. За допомогою матері Леся вивчає французьку та німецьку мови .
добре
ОтветитьУдалить