Твір за розповiддю Євгена Гуцала "Лось"-"Характеристика поведінки лося"

Євген Гуцало розповідає нам про короткий епізод з життя лося. Але прочитавши цю розповідь хочеться плакати від жалю до тварини, сердитися від жорстокості людей. Автор знайомить нас з красенем, великим, сильним лосем. Він повний життєвих сил. Чекає приходу весни, коли все оживе і розквітне.
У нього навіть є своє улюблене місце - лісова галявина, куди він любить приходити зустрічати світанок. І коли він бачить перші промені сонця, немов молодіє, стрункишае і стає сміливіше. Побачивши біло-рожевий диск сонця, киває гіллястими рогами, немов вітаючись з ним.
Лось жив у заповіднику і людей не боявся., Хоча раніше жив у тайзі і був диким. Але час йшов і він звик до людей.
Коли навесні пив воду в річці, лід тріснув і лось провалився у воду. Було ще багато льоду, лось почав тонути. Як він не боровся, але не річка, не міцний лід його не відпускали. На допомогу тварині прийшли два маленьких хлопчика. Ризикуючи своїм життям, вони прорубали товстий
лід і лось вибрався на берег. Маленькі хлопчики зачаровано дивилися на цього велетня.
Але врятований дітьми лось загинув від руки дорослої людини, якого цікавили тільки великі роги тварини.
Дуже шкода, що на світі є жорстокі і безсердечні люди.