1941 р. закінчив десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії.
1945 p. працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.
1946 p. - навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету.
1959 р. Роман «Європа 45».
1960 р. Романи «Європа. Захід» та «Спека».
1960-1990 рр. Член КПРС.
1961-1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети». Пізніше її стали називати «Літературна Україна».
1964-1979 рр. Працював секретарем.
1974-1979 рр. Був кандидатом у члени ЦК КПУ.
1979-1986 рр. Був першим секретарем правління Спілки письменників України.
1979-1989 рр. член ЦК КПУ.
1996-2005 рр. Став членом комітету національних премій України ім. Т. Шевченка.
А тепер заглянемо до його літературної роботи.
1956 р. Видав повісті «Марево» і «Там, де співають жайворонки».
1957 р. Видав збірку оповідань «Учитель» та «Долина довгих снів».
1958 р. Видав збірку оповідань «Новели морського узбережжя».
1964 р. «День для прийдешнього».
1966 р. «Шепіт».
1967 р. «Добрий диявол».
1968 р. «Диво».
1970 р. трилогія «З погляду вічності».
1971 р. «Переходимо до любові».
1974 р. «Намилена трава».
1975 р. «Євпраксія».
1980 р. «Розгін» та « Роксолана».
1983 р. «Я , Богдан»"
1984 р. «Південний комфорт», «Вітчизна» та «Гопак під шибеницею».
1985 р. «Вигнання з раю».
1992 р. «Ангельська плоть».
1995 р. «Попіл снів».
1994 р. «Юлія, або запрошення до самовбивства».
2002 р. «Брухт».
Він написав ще багато віршів та оповідань...
2009 р. 3 лютого Павло́ Архи́пович Загребе́льний помер. Йому було лише 84 роки. Він помер через затяжний туберкульоз. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий