
Коля глибоко розумiв красу природи, любив життя. Хлопчик був ввiчливий, привiтний, дуже хотiв вчитися.
Мрiяв навчитися грати на скрипцi, мрiяв про краще життя, про красивий, як у вчителя, будинок. Вiн був здiбним учнем, батько пишався його успiхами.
Вiд непосильної роботи важко захворiв батько. Сiм'я втратила годувальника, Колi довелося кинути школу.
Важко жилося родинi, через бiднiсть i нестатки в хатi часто вiдбувалися сварки. Батько хотiв синовi кращої долi, мрiяв його "вивести в люди", але бiднiсть, постiйнi нестатки iнодi виводять його з рiвноваги. Батько кричить на Колю, ображає його, iнодi i б'є незаслужено. А жорстокi слова, кинутi на адресу школи, - це розпачливий крик горя i безнадiї батька, який нiчим не може допомогти синовi.
Менi дуже шкода Колю, який з дитинства змушений був допомогати батькам, замiсть навчання тяжко трудитися, щоб нiхто не помер з голоду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий